- СТРИВА
- СТРИВА
-
жен., твер.-ржев. кон или город, в играх, напр. в лапте; вероятно от стривать, малорос. остановиться, ждать.
Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
.
Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
.
вистра — стрива … Краткий словарь анаграмм
стривати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стривати — док., тільки наказ. сп. стрива/й, стрива/йте. Уживається як прохання не поспішати з чимсь, очікувати якийсь час. || Уживається як наказ або прохання не робити чи не говорити чогось. || Уживається для вираження здивування з приводу чого небудь. || … Український тлумачний словник