КОМПАРАТИВ — КОМПАРАТИВ, а, муж. (спец.). Грамматическая категория прилагательного и наречия, обозначающая большую степень проявления признака по сравнению с тем же признаком, названным в положительной степени (напр. умнее, холоднее, стыднее). Толковый… … Толковый словарь Ожегова
компаратив — а, м. (нем. Komparativ, фр. comparatif … Словарь иностранных слов русского языка
компаратив — а, м. comparatif, нем. Komparativ < лат. comparativus сравнительный. Лингв. Сравнительная степень прилагательного, наречия (напр., длиннее , выше ). Компаративный ая, ое. Крысин 1998. Лекс. ОЭ 1983: компарати/в … Исторический словарь галлицизмов русского языка
компаративізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
компаративіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
компаративіст — а, ч. Фахівець із компаративістики, компаративізму; той, хто застосовує порівняльно історичний метод у дослідженні якоїсь галузі знань, проблеми і т. ін … Український тлумачний словник
компаративістика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
компаративістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
компаративістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
компаративістичний — а, е. Стос. до компаративістики, компаративізму … Український тлумачний словник