клекотінь — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
клекотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
клекотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
клекотіння — я, с. Дія за знач. клекотіти й звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
Клекот — клёкот м. 1. Прерывистый крик, характерный для некоторых хищных птиц. 2. Звук, напоминающий такой крик. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
клекотіти — див. клекотати … Український тлумачний словник
клекотіти — [клеикоут’і/тие] коучу/, коти/ш, котиемо/, котиете/; нак. коти/, коут і/т … Орфоепічний словник української мови
Клекотів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
издававший клекот — прил., кол во синонимов: 1 • клекотавший (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
клекотание — клекот/а/ни/е [й/э] … Морфемно-орфографический словарь