- блювання
-
.
.
блювання — я, с. Дія за знач. блювати … Український тлумачний словник
блювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
знесріблювання — я, с. Дія за знач. знесріблювати … Український тлумачний словник
обтеріблювання — я, с. Дія за знач. обтеріблювати … Український тлумачний словник
блювота — и, ж. 1) Хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування; блювання. 2) Те, що викидається із шлунка під час блювання … Український тлумачний словник
блювотний — а, е. 1) Який викликає блювання. || у знач. ім. блюво/тне, ного, с., фарм. – ліки, що викликають блювання. 2) Прикм. до блювота 2). Блювотні маси … Український тлумачний словник
рвота — тошнота, блевота; харкотина, харчи, выбрасывание, травля, драка с унитазом, блевотина, харч Словарь русских синонимов. рвота блевота (груб. прост.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова.… … Словарь синонимов
блювачка — и, ж., діал. Блювання … Український тлумачний словник
вглиблювання — (угли/блювання), я, с. Дія за знач. вглиблювати (угли/блювати) … Український тлумачний словник
воміти — ів, мн., діал. Нудота, блювання … Український тлумачний словник