- прибалт
-
.
.
прибалтієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
прибалтійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
прибалтійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
прибалтійсько-фінський — прикметник … Орфографічний словник української мови
прибалт — а, ч., розм. Представник одного з народів, що населяють Прибалтику (Литву, Латвію, Естонію) … Український тлумачний словник
прибалт — см. прибалты; а; м. Отец был прибалтом, а мать русская … Словарь многих выражений
прибалтійський — а, е. Стос. до Прибалтики … Український тлумачний словник
прибалтійсько-фінський — а, е. Стос. до територій Фінляндії, які межують з Балтикою, омиваються її водами … Український тлумачний словник
Поморье (назв. прибалт. части ПНР) — Поморье, Поможе (польск. Pomorze), название северной, прибалтийской части ПНР, утвердившееся в польской литературе: состоит из Западного П. и Восточного (или Гданьского) П. В конце 10 в. П., населённое главным образом поморянами, вошло в состав… … Большая советская энциклопедия
Гильдия (в городах Прибалт. губ.) — сословие или корпорация в городах Прибалтийских губ. В Риге, внутреннее управление которой было организовано по образцу бременского, уже в конце первой половины XIII ст. существовали большая и малая гильдейские палаты (Grosse und Kleine… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона