апостат — а, м. apostat m. Отступник. Адамс защищает себя от упрека, найденного им в книге Д Ивернуа, который назвал его Апостатом республики. 26. 7. 1833. А. И. Тургенев П. А. Вяземскому. // АБТ 6 270. Апостат сен симонизма. Там же 284. В 19 веке Верлен… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
апостат — сущ., кол во синонимов: 2 • вероотступник (10) • отступник (15) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
апостат — апостат, апостата віровідступлення, відступник, віровідступник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Апостат — (греч.), т. е. отщепенец так называли преимущественно вероотступников, отсюда апостазия вероотступничество; взятое в этом смысле слово А. позорное. (см. Ренегат). Во время гонений на христианство вероотступники делились на sacrificati приносившие … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Апостат — … Википедия
апостат — а, ч. Відпадник, відступник від чого або кого небудь; віровідступник … Український тлумачний словник
апостат — (грч apostates) отпадник од вистинското учење или од вистинската вера (особено од христијанската) … Macedonian dictionary
апостат — Апостата, апостат: відступник [31] віровідступник [38] … Толковый украинский словарь
апостата — апостат, апостата віровідступлення, відступник, віровідступник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Архиепархия Туниса — Archidioecesis Tunetana … Википедия
