жарт

Смотреть что такое "жарт" в других словарях:

• ЖАРТ — ЖАРТ, жарта, муж. (польск. zart) (лит.). Небольшой юмористический рассказ род произведений, существовавший в России в 17 в. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

• жарт — [жарт] та, м. (на) т і, мн. тие, т іў …   Орфоепічний словник української мови

• жарт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• жарт — род. п. жарта, жарты шутки , зап. (Даль), между прочим, у Куракина (1705 г.; см. Христиани 16), укр., блр. жарт. Через польск. żart, чеш. žert из поздне ср. в. н. schërz шутка ; см. Mi. EW 410; Брандт, РФВ 25, 225; Брюкнер 662. Из польск.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

• жартівливий — [жарт іўли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і …   Орфоепічний словник української мови

• жартівливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• жартівливість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• жартівливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• жартівний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• жартівник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови