трибометр — трибометр … Орфографический словарь-справочник
трибометр — а, м. tribomètre m. физ. Измеритель степени трения. Мак. 1908. Лекс. Мак. 1908: трибоме/тр; Орф. 1974: трибо/метр … Исторический словарь галлицизмов русского языка
трибометр — tribometras statusas T sritis Standartizacija ir metrologija apibrėžtis Trinties jėgos matuoklis. atitikmenys: angl. tribometer vok. Reibungsmesser, m; Tribometer, n rus. трибометр, m pranc. tribomètre, m … Penkiakalbis aiškinamasis metrologijos terminų žodynas
трибометр — tribometras statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. tribometer vok. Reibungsmesser, m; Tribometer, n rus. трибометр, m pranc. tribomètre, m … Fizikos terminų žodynas
трибометр — (2 м); мн. трибо/метры, Р. трибо/метров … Орфографический словарь русского языка
трибометр — а, ч. Дошка, похила площина із змінним кутом нахилу для лабораторного вимірювання сил тертя та визначення коефіцієнтів тертя … Український тлумачний словник
трибометрія — ї, ж., мех. Сукупність методів вимірювання сил тертя (зовнішнього) і визначення стійкості проти спрацювання … Український тлумачний словник
трибометр — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
трибометрія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трибометр — триб/о/метр/ … Морфемно-орфографический словарь