хвалитися — хвалю/ся, хва/лишся, недок. 1) Хвалити себе, вихвалятися ким , чим небудь. 2) кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. || Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. 3) з інфін., із спол. що … Український тлумачний словник
хвалитися — [хвали/тиес а] л у/с а, лиес :а, лиец :а, л ац :а; нак. ли/с а, л і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
хвалитися — I (ким чим і зі спол. що хвалити себе, щось своє, своїх близьких), похвалятися, похвалитися, вихвалятися, вихвалитися, хизуватися, хвастати, хвастатися, фанфаронити; козиряти (виставляти як свою перевагу) II ▶ див. погрожувати I, розповідати 1) … Словник синонімів української мови
хвалитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хвалитися — хвалюся, лишся, Ол. Похвалятися, розказувати щось про себе, щоб усі чули … Словник лемківскої говірки
величатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) розм. Називатися згідно з чином, титулом, по батькові і т. ін. 2) Бути гордим, пишатися, хвалитися чим , ким небудь. || Поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато … Український тлумачний словник
вихвалятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/хвалитися, люся, лишся, док. 1) Хвастати, хвалити самого себе. || ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. 2) Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. 3) тільки недок. Пас. до вихваляти … Український тлумачний словник
гордувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. || Вихваляти кого , що небудь або хвалитися чим небудь; хвастати. 2) Зневажливо, зверхньо ставитись до інших, бути пихатим, зарозумілим. 3) ким, чим. Ставитися до кого , чого… … Український тлумачний словник
задаватися — I даю/ся, дає/шся, недок., розм. Зазнаватися; ставитися до інших з погордою. || чим, а також із спол. що. Чванливо хвалитися, хвастатися чим небудь. II дає/ться, недок. Пас. до задавати 1), 2) … Український тлумачний словник
захвастати — аю, аєш, док., розм. Почати хвастати, хвалитися чим небудь … Український тлумачний словник