- стягнути
-
глаг. укрепить.
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
стягнути
Смотреть что такое "стягнути" в других словарях:
стягнути — див. стягати … Український тлумачний словник
стягнути — [с т агну/тие] ну/, не/ш; нак. ни/, н і/т … Орфоепічний словник української мови
стягнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
стягнути — (да) обвържа; (да) събера; (да) изцеля … Църковнославянски речник
истягнути — (1): Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря, иже истягну умь крѣпостію своею и поостри сердца своего мужествомъ, наплънився ратнаго духа, наведе своя храбрыя плъкы на землю Половѣцькую за землю Руськую. 5. Ср.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
стягати — I = стягти 1) (охопивши що н. чимсь, туго зав язуючи, зменшувати обсяг, звужувати щось), стягувати, стягнути, затягати, затягувати, затягти, затягнути, перетягати, перетягувати, перетягти, перетягнути, перехоплювати, перехопити, притягати,… … Словник синонімів української мови
аварійний — а, е. Стос. до аварія (у 1 знач.). || Признач. для ліквідації аварії. •• Аварі/йний бонд розписка, що її видає вантажоодержувач перевізникові при одержанні вантажу у випадку аварії. Аварі/йний вне/сок грошова сума, яку має право стягнути… … Український тлумачний словник
безчестя — я, с. 1) Те, що завдає неслави; ганьба. 2) заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника … Український тлумачний словник
вимога — и, ж. 1) Дія за знач. вимагати 1). 2) Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень. 3) перев. мн. Норми, правила, яким хто , що небудь повинні підлягати. 4) перев. мн. Потреби, запити, які хто , що небудь має або ставить до… … Український тлумачний словник
двозв'язний — а, е: •• Двозв я/зна о/бласть мат. область, яку неможливо шляхом неперервної деформації стягнути в точку, не виходячи за межі області … Український тлумачний словник
