ввергати — (уверга/ти), а/ю, а/єш, недок., вве/ргнути (уве/ргнути) і вве/ргти (уве/ргти), гну, гнеш; мин. ч. вверг, ла, ло; вве/ргнув, нула, нуло; док., перех., книжн. 1) ||Призводити кого небудь до якогось стану. || безос. 2) Втягати кого , що небудь у… … Український тлумачний словник
ввергати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввергати — (да) хвърлям в нещо, някъде … Църковнославянски речник
ввергання — (уверга/ння), я, с. Дія за знач. ввергати … Український тлумачний словник
ввергатися — (уверга/тися), а/юся, а/єшся, недок., вве/ргнутися (уве/ргнутися), нуся, нешся; мин. ч. вве/ргся (уве/ргся), лася, лося; док., книжн. 1) З силою падати, занурюватися в щось. 2) тільки недок. Пас. до ввергати … Український тлумачний словник
ввергнути — див. ввергати … Український тлумачний словник
ввергти — див. ввергати … Український тлумачний словник