- смирити
-
глаг. (греч. ταπεινοῦν) — унижать, смирять. (Быт. XV, 13).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
смирити
Смотреть что такое "смирити" в других словарях:
смирити — див. смиряти … Український тлумачний словник
смирити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пръвое — Первое пръвое (1) 1. Раньше, прежде: Тому (Всеславу) вѣщеи Боянъ и пръвое припѣвку, смысленыи, рече: „Ни хытру, ни горазду, ни птицю горазду, суда божіа не минути“. 37. Яко и при Фаравонѣ, цари еюпетьстѣмь, егда приведоша Моисѣя предъ Фаравона, и … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
чресъ — Чрез чрезъ, чресъ (5) Предлог с вин. пад. 1. Для обозначения движения поперек определенного пространства или предмета; с одной его стороны на другую: А бы ты (Боян) сіа плъкы ущекоталъ ...рища въ тропу Трояню чресъ поля на горы. 6. Пѣти было… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
невъгодьныи — (1*) пр. Несвоевременный, неуместный: смирити достоино противѹ про||сѧщемѹ прошень˫а. нелѣпо бо ѥсть хѹды(м) велика прошень˫а просити. ни великы(м) хѹдаго. ѡво бо ѥсть невъгодъно. ѡво же знаменьѥ скѹпости (ἀκαιρον) Пч XIV/XV, 75–76. Ср.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
посмирити — смирю/, сми/риш, док., перех., розм. Зробити покірним, смирити кого небудь (також багатьох) … Український тлумачний словник
смирення — я, с. 1) Дія за знач. смирити, смиряти і стан за знач. смиритися, смирятися. 2) Покірність, лагідність. 3) Відсутність гордовитості; усвідомлення своєї мізерності, нікчемності … Український тлумачний словник
