Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
ринути — ну, неш, недок. і док. 1) Швидко, навально рухатися, сунути навалою в одному напрямку. || на кого. Швидко, разом кидатися, нападати на кого небудь. || Падати стрімко. || Бурхливо текти, литися (про рідку масу). || Рясно литися, текти струменем… … Український тлумачний словник
ринути — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ринуть — рину, ся, укр. ринути сильно течь , др. русск. ринути бросить, толкнуть , ст. слав. ринѫти броситься (Супр.), болг. рина разгребаю, очищаю , сербохорв. ри̏нути, ри̏не̑м толкнуть , рѝвати, рѝва̑м толкать , словен. riniti, rînem двигать, давить … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
бурхнути — ну/, не/ш, док., розм. 1) неперех. Швидко рушити вперед. || Навально ринути. || перев. безос. Хлинути (про рідину). 2) перех. З силою кинути; шпурнути. || Линути (рідину) … Український тлумачний словник
виринати — а/ю, а/єш, недок., ви/ринути і ви/рнути, ну, неш, док. 1) Пірнувши, занурившись у воду, випливати на поверхню. 2) перен. Раптово, несподівано з являтися. 3) діал. Витікати (про джерело) … Український тлумачний словник
поринати — а/ю, а/є/ш, недок., пори/нути, ри/ну, ри/неш, док. 1) у що і без додатка. Занурюватися з головою у воду; пірнати. || куди, у чому. Пливучи, занурюватись у хвилі. || Глибоко вгрузати (у сніг, пісок і т. ін.). || перен. Проникати або потрапляти… … Український тлумачний словник
ринутися — нуся, нешся, недок. і док. Те саме, що ринути 1 3) … Український тлумачний словник
хлинути — не, док. 1) Политися бурхливо, раптово, у великій кількості звідкись; ринути. || Раптово сильно политися з очей (про сльози). || Полити сильно (про зливу). 2) Всією масою, навально побігти куди небудь. 3) Від сильного хвилювання, зніяковіння тощо … Український тлумачний словник
блюхнути — Блюхнути: ринути [2;XIII] … Толковый украинский словарь
валити — I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1)… … Словник синонімів української мови
