- пряжити
-
(φρύγειν) сушить, жарить, печь (Лев. 23, 14).
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
пряжити — див. прягти … Український тлумачний словник
пряжити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прягти — пряжу/, пряже/ш і пря/жити, жу, жиш, недок. 1) перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. || Прожарювати що небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння. || перен. Піддавати катуванню… … Український тлумачний словник
перепряжувати — ую, уєш, недок., перепря/жити, жу, жиш, док., перех. Надто пряжити; псувати довгим пряженням … Український тлумачний словник
прягтися — пряжу/ся, пряже/шся і пря/житися, жуся, жишся, недок. 1) Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися. 2) Перебувати в якому небудь жаркому місці; грітися на сонці. 3) Пас. до прягти, пряжити 1), 2), 6) … Український тлумачний словник
пряжений — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1), 2). 2) у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву). || у знач. ім. пря/жене, ного, с. Страви, пригот. пряженням … Український тлумачний словник
пряження — я, с. Дія за знач. прягти, пряжити 1), 2) … Український тлумачний словник
спрягти — I див. спрягати. II спряжу/, спряже/ш; мин. ч. спряг, ла/, ло/; і спря/жити, жу, жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2) … Український тлумачний словник
кип'ятити — (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); прягти, пряжити (тривалий час, на малому жару молоко, вершки) … Словник синонімів української мови