- покладати
-
полагать, класть на что-либо. Прол. апр. 8.
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
покладати
Смотреть что такое "покладати" в других словарях:
покладати — а/ю, а/єш, недок., покла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) на кого – що. Доручати комусь, чомусь виконання певного завдання. || Зобов язувати когось що небудь робити, примушувати до чогось і т. ін. Покладати відповідальність. Покладати надії. 2)… … Український тлумачний словник
покладати — ПОКЛАДА|ТИ (12), Ю, ѤТЬ гл. 1.Класть: и покладахѹ волѹ брашна въ ˫аслехъ многа (παρατιϑέασι) ГА XIV1, 41в; прогонѧть нѣкыми писмены лживыми. проклѧтыхъ бѣсовъ ѥлиньскыхъ. пишюще на ˫аблоцѣхъ и покладають на ст҃ѣи трѧпезѣ в годъ ст҃ы˫а литѹрги˫а.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
покладати — (під жито) орати [II] … Толковый украинский словарь
покладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
покладати покуту — див. накладати покуту … Словник церковно-обрядової термінології
поручати — а/ю, а/єш, недок., поручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., рідко. Покладати на когось виконання чого небудь; доручати. || Покладати на когось турботу про кого небудь … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
доручати — а/ю, а/єш, недок., доручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого небудь. || Віддавати кого , що небудь у повне розпорядження когось … Український тлумачний словник
навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… … Український тлумачний словник
навантажувати — ую, уєш, недок., наванта/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Наповнювати що небудь вантажем; завантажувати. || Поміщати, класти вантаж на кого , що небудь, у що небудь. 2) перен., розм. Доручати кому небудь якусь роботу, покладати якісь обов язки і т … Український тлумачний словник
