погибати — а/ю, а/єш, недок., поги/нути і рідко поги/бнути, ну, неш; мин. ч. поги/нув, нула, нуло і рідко поги/б, ла, ло; док. 1) Переставати жити; вмерти, пропасти. || Зазнавати руйнування, занепаду, знищення. || Потрапляти у тяжке, безвихідне становище.… … Український тлумачний словник
погибати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
одинъ — Один одинъ, а, о (2) 1. Единственный, такой, кроме которого нет других: И рече ему Буи Туръ Всеволодъ: Одинъ братъ, одинъ свѣтъ свѣтлыи ты, Игорю! оба есвѣ Святъславличя. 7. 1153: Галичьскии же мужи почаша молвити князю своему Ярославу: ...а… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
погибнути — див. погибати … Український тлумачний словник
погинути — див. погибати … Український тлумачний словник
загинути — загибати (померти у бою, від нещасного випадку тощо), згинути, погинути, погибати, пропасти, пропадати, занапаститися, у[в]гробитися, накритися, накриватися; полягти, лягти, лягати, у[в]пасти, падати; вигинути, вигибати (про всіх / багатьох) Пор … Словник синонімів української мови
мучитися — 1) (зазнавати мук, фізичних / моральних страждань), страждати, мордуватися, конати, гинути, погибати, погинути; катуватися, каратися, картатися, гризтися, терзатися (переживати моральні муки від неспокою, думок тощо); томитися, марудитися… … Словник синонімів української мови
примерати з голоду — Ол. Терпіти голод, погибати з голоду … Словник лемківскої говірки