- повити
-
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
повити
Смотреть что такое "повити" в других словарях:
повити — Повить повити (1) 1. Образно: родить, вскормить, воспитать: А мои ти Куряни свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы възлелѣяны, конець копія въскръмлени. 8. Лѣпо бы намъ, братия, по вся дни зла не творити, но всегда добро творити, но не… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
повити — ПОВИ|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Спеленать, повить: повивши же каме(н) в роженаго мѣсто. положи и мужеви пожрети и. егда же каме(н) пожре ˫ако ды˫а. изблева и. (σπαργανώσασα) ГБ к. XIV, 15б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повити — I див. повивати. II ви/ю, ви/єш, док., неперех. Вити (див. вити I) якийсь час. III в ю/, в є/ш, док., перех. Виготовити виттям багато яких небудь предметів … Український тлумачний словник
повити — 1 дієслово доконаного виду обплітати; обвивати повити 2 дієслово доконаного виду вити, скиглити якійсь час повити 3 дієслово доконаного виду виготовити виттям багато предметів … Орфографічний словник української мови
повити — (да) повия с палени … Църковнославянски речник
повитичувати — Повитичувати: визначити, скерувати [16] поставити дерев яні тички, знаки [VI] … Толковый украинский словарь
повитиканий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
повитискувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повитиця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… … Словник синонімів української мови
