Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
повергати — а/ю, а/єш, недок., пове/ргнути і рідше пове/ргти, гну, гнеш; мин. ч. пове/рг, е/ргла, е/ргло і пове/ргнув, е/ргнула, е/ргнуло; док., перех., ритор. 1) Примушувати падати; звалювати. || перен. Перемагати. || тільки док., перен., діал. Кинути. ••… … Український тлумачний словник
повергати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повергнути — див. повергати … Український тлумачний словник
повергти — див. повергати … Український тлумачний словник
доводити — I = довести 1) (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), обґрунтовувати, обґрунтувати, мотивувати, у[в]мотивовувати, у[в]мотивувати, показувати, показати, арґументувати; обставляти, обставити, підпирати,… … Словник синонімів української мови
перемогти — 1) = перемагати (кого що у боротьбі, змаганні тощо), побороти, поборювати, збороти, зборювати, перебороти, переборювати, подолати, здолати, повергнути, повергти, повергати, попрати, попирати; пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати … Словник синонімів української мови
