плювати


плювати

глаг. плевать.     (Марк. 14, 65).

Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). . 1900.

Смотреть что такое "плювати" в других словарях:

  • плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо …   Український тлумачний словник

  • плювати — I (викидати з рота слину, мокротиння тощо), випльовувати, виплюнути, спльовувати, сплюнути, плюхати; плюватися (також на когось, один на одного); чви[і]ркати, цвіркати, циркати (крізь зуби); харкати, харкотіти (кашляючи, прочищати горло) II ▶ див …   Словник синонімів української мови

  • плювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… …   Словник синонімів української мови

  • перечіплювати — юю, юєш і діал. перечіпа/ти, а/ю, а/єш, недок., перечепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. перече/плять; док. 1) перех.Чіпляти що небудь на інше місце. || Чіпляючи, переміщати через що небудь, надавати іншого положення. 2) перех. і без додатка, розм.… …   Український тлумачний словник

  • приліплювати — юю, юєш, недок., приліпи/ти, ліплю/, лі/пиш; мн. прилі/плять; док., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось чимсь липким. || Прикріплювати що небудь липке до чогось. || перен., розм. Ненадійно поміщати що небудь на чомусь; притуляти. 2) розм …   Український тлумачний словник

  • вліплювати — (улі/плювати), юю, юєш, недок., вліпи/ти (уліпи/ти), вліплю/, влі/пиш; мн. влі/плять; док., перех. 1) Вставляти в що небудь способом ліплення. 2) тільки док., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом,… …   Український тлумачний словник

  • закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… …   Український тлумачний словник

  • заліплювати — юю, юєш, недок., заліпи/ти, іплю/, і/пиш; мн. залі/плять; док. 1) перех.Покривати, заповнювати (про щось липке, клейке); обліплювати. || безос. 2) перех. Закривати, замазувати, накладаючи що небудь. || Заклеювати. 3) тільки док., неперех., кому,… …   Український тлумачний словник

  • засліплювати — юю, юєш і засліпля/ти, я/ю, я/єш, недок., засліпи/ти, сліплю/, слі/пиш; мн. заслі/плять; док., перех. 1) Псуючи зір, очі, робити сліпим кого небудь. || Спрямовуючи яскраве світло в очі або засипаючи, заліплюючи їх чим небудь, позбавляти людину… …   Український тлумачний словник