обвити — див. обвивати … Український тлумачний словник
обвити — [обви/тие] об івйу/, об івйе/ш, об івйеимо/, об івйеите/; мин. обви/ў, обвиела/ … Орфоепічний словник української мови
обвити — обвивати (про рослини, коріння тощо повившись навколо чого н., по чому н., покрити собою якийсь предмет, поверхню), о(б)плести, о(б)плітати, переплести, переплітати, оповити, оповивати; заплести, заплітати, повити, повивати, у[в]вити, у[в]вивати … Словник синонімів української мови
обвити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пообвивати — а/ю, а/єш, док., перех. Обвити чим небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема). || Обвити кількома предметами кого , що небудь … Український тлумачний словник
обкручувати — I = обкрутити (чим, навколо чого закріплювати щось витке навколо кого / чого н.), обмотувати, обмотати, обвивати, обвити, оповивати, оповити, обводити, обвести, обплутувати, обплутати; у[в]кручувати, у[в]крутити (міцно) II ▶ див. обвити, обманути … Словник синонімів української мови
оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… … Словник синонімів української мови
обвитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвити … Український тлумачний словник
обвихнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Обвити … Український тлумачний словник
позаплітати — а/ю, а/єш і діал. позаплі/тувати, ую, уєш, док., перех. 1) Заплести в косу все чи багато чого небудь (перев. волосся). 2) Уплести в що небудь кісники, стрічки і т. ін. (усі чи багато). 3) Плетучи, виготовити все чи багато чого небудь. ||… … Український тлумачний словник