- манити
-
(греч. μεταμώνιος) манить, привлекать, обманывать.
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
манити
Смотреть что такое "манити" в других словарях:
манити — маню/, ма/ниш, недок., перех. 1) чим і без додатка. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін. || Вабити (принадою). 2) перен. Притягати до себе; вабити (у 2 знач.), приваблювати. || Викликати бажання відправитися куди небудь,… … Український тлумачний словник
манити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
манить — маню; мана приманка , обман, укр. манити, русск. цслав. манити, польск., в. луж. manic обманывать, манить . Ср. лтш. mãnît, u, ĩju вводить в заблуждение, обманывать . Судя по ударению и знач., скорее родственно, чем заимств. из слав. (см. М.–Э … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
вабити — блю, биш; мн. ва/блять; недок. 1) перех. і неперех. Манити кудись чимось принадним, викликати бажання до чого небудь. 2) перех. і неперех. Притягати до себе, викликати потяг. 3) перех., мисл. Приманювати птахів і звірів вабиком або звуками,… … Український тлумачний словник
виманювати — юю, юєш, недок., ви/манити, ню, ниш, док., перех. 1) Здобувати, одержувати що небудь за допомогою хитрощів. 2) Викликати звідкись, заохочувати вийти, підманюючи або приваблюючи чимсь … Український тлумачний словник
водити — воджу/, во/диш, недок., перех. 1) Тримаючи когось за руку і т. ін., допомагати йти. || Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що небудь, гуляючи тощо. || Примушувати когось іти з собою куди небудь. || Примушувати йти з… … Український тлумачний словник
манути — маню/, ма/ниш, недок., перех., діал. Манити. || безос … Український тлумачний словник
надити — джу, диш; наказ. сп. надь; недок., перех. 1) Приваблювати до себе, манити. 2) Ловити рибу, приманюючи на що небудь … Український тлумачний словник
поманити — маню/, ма/ниш, перех. і без додатка. Док. до манити … Український тлумачний словник
