Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
злословити — влю, виш; мн. злосло/влять; недок., рідко. Казати зле, погане про інших … Український тлумачний словник
злословити — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
оглаголати — ОГЛАГОЛ|АТИ1 (53), Ю, ЕТЬ гл. Обвинить; оговорить, оклеветать: ни ѥдиномѹ же подобаѥть изгьнанѹѹмѹ еп(с)па ог҃лати. (κατηγορεῖν) КЕ XII, 114б; ˫Ако не достоить злословити мѹжа правьдьна. тако бо прѣмѹдрыи. не люби оглаголати паче правьдьна. СбТр… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
позлословити — влю, виш; мн. позлосло/влять; док., рідко. Злословити якийсь час … Український тлумачний словник
ницовати — ницовати, ницувати перелицьовувати, вивертати; викривляти; критикувати, придиратись, перевертати, перекручувати, злословити, ганьбити, зневажати; знищувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ницувати — ницовати, ницувати перелицьовувати, вивертати; викривляти; критикувати, придиратись, перевертати, перекручувати, злословити, ганьбити, зневажати; знищувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зло... — Перша частина складних слів, що відповідає слову: злий, зло, напр.: злобительство, злобливіст, злобні, злобствувати, зловлений, зловмысниця, зловтішні, злодійка, злодійщина, злословити і т. п … Словник лемківскої говірки
