Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
Мант — м. см. манты Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
МАНТ — (стар.) топенант на галерах. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
мантій — Мантій: виманювач, випрошувач [47] … Толковый украинский словарь
мантія — ї, ж. 1) Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. 2) зоол. Складка шкіри, що огортає тіло деяких безхребетних тварин. 3) геол. Оболонка земної кулі між її корою та ядром. •• Ве/рхня ма/нтія верхній шар мантії, який розташовується… … Український тлумачний словник
Мант-ла-Жоли (округ) — Мант ла Жоли Mantes la Jolie Страна Франция Регион Иль де Франс (регион) Департамент Ивелин Супрефектура Мант ла Жоли Количество кантонов 8 Количество коммун 117 Население ( … Википедия
Мант-ла-Жоли — Коммуна, город Мант ла Жоли фр. Mantes la Jolie … Википедия
мантійний — а, е. Стос. до мантії Землі … Український тлумачний словник
мантія архиєрейська — Елемент архиєрейського облачення кольорова мантія з нашитими на ній скрижалями та джерелами, яку носять поверх богослужбового або повсякденного одягу … Словник церковно-обрядової термінології
мантія чернецька — Верхній повсякденний одяг ченців чорна мантія, яку носять поверх ряси; палій … Словник церковно-обрядової термінології
МАНТ — Дать (сшить) манта кому. Сиб. Стукнуть, ударить кого л. СФС, 183; СРНГ 17, 363; Мокиенко 1990, 59 … Большой словарь русских поговорок
