- карб
-
, карбон, карбюлятор – карбюратор.
EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009
карб
Смотреть что такое "карб" в других словарях:
карб — Карб: зарубка, рубчик [51] … Толковый украинский словарь
карб — іменник чоловічого роду зарубка, рубець; палиця, на якій зроблені позначки для рахунку; слід, спогад минулого … Орфографічний словник української мови
карбід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
карбіди — карбиды carbide, carbonide *Karbide сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих… … Гірничий енциклопедичний словник
карб — у, ч. 1) Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого небудь; зарубка, рубець. || Знак, позначка, тавро. 2) Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)). •• Ста/вити кому… … Український тлумачний словник
карбівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
карбівничий — іменник чоловічого роду, істота лісник рідко … Орфографічний словник української мови
Карбівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
карбівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
карбідка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
