ѣздити
1ѣздити — Ездить ѣздити (1) 1. Передвигаться на чем л. (верхом, на лодке, повозке) многократно или в различных направлениях; разъезжать: А не сорокы втроскоташа: на слѣду Игоревѣ ѣздитъ Гзакъ съ Кончакомъ. 43. А потом метаху съ стѣнъ въ пропасти (трупы). И …
2їздити — дієслово недоконаного виду …
3їздити — ї/жджу, ї/здиш, недок. 1) Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. 2) Бувати де небудь, подорожувати, мандрувати, послуговуючись якимись засобами пересування. || Бувати в кого небудь, відвідувати когось. •• Ї/здити [ве/рхи] на кому… …
4їздити — їжджу, їздиш, Пр. їздити; подорожувати, послуговуючись якимись засобами транспорту …
5їздити — [йі/здиетие] йі/жджу, йі/здиеш; нак. йіз д , йі/з д теи …
6їздити — 1) (здійснювати поїздки, часто бувати де н.), роз їжджати, подорожувати, мандрувати 2) див. відвідувати 1) …
7з'їздити — I з їзд ити див. з їжджати. II з їздити з ї/жджу, з ї/здиш, док. 1) неперех.Поїхати куди небудь і, побувши там, повернутися назад. 2) перех. Здійснюючи поїздки, побувати у багатьох місцях. || Об їздити яку небудь територію, місцевість у всіх… …
8заїздити — 1 дієслово доконаного виду змучити, заганяти заїздити 2 дієслово доконаного виду виїздити про коней заїздити дієслово недоконаного виду заїжджати …
9від'їздити — I від їзд ити див. від їжджати. II від їздити ї/жджу, ї/здиш, док. Закінчити, перестати їздити …
10в'їздити — I в їзд ити див. в їжджати I. II в їздити див. уїздити …
