щувач
1оповіщувач — а, ч. Той, хто оповіщує кого небудь про що небудь …
2зміщувач — сместитель plane of fault displacement, fault fissure *Gleitebene, Sprungkluft площина (поверхня, зона) по якій виникло розчленування товщі порід на блоки й подальше їх відносне переміщення …
313.220.20 — Протипожежні засоби ГОСТ 12.4.009 83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. Взамен ГОСТ 12.4.009 75 ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять На заміну ДСТУ 2273 93… …
413.310 — Захист від злочинів ДСТУ 3892 99 Засоби інженерно технічного укріплення та захисту об єктів. Терміни та визначення ДСТУ 3960 2000 Система тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно пожежної сигналізації. Терміни та визначення ДСТУ 3975… …
5винищувач — а, ч. 1) Той, хто винищує кого , що небудь. 2) Бойовий, швидкохідний літак із сильним озброєнням, призначений для знищення у повітрі ворожих літаків. || Льотчик, що літає на такому літаку. •• Вини/щувач бомбардува/льник надзвуковий військовий… …
6винищувач — 1 іменник чоловічого роду, істота про людину винищувач 2 іменник чоловічого роду літак …
7згущувач — а, ч., тех. Апарат для згущування чого небудь через видалення вологи. •• Флотаці/йний згу/щувач ефективний пристрій для згущення осаду …
8згущувач — іменник чоловічого роду …
9знищувач — іменник чоловічого роду, істота …
10льотчик-винищувач — іменник чоловічого роду, істота …
