твердий стан
1стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що …
2твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… …
3вугілля коксівне — уголь коксующийся coking coals Kokskohle вугілля кам яне сер. стадій вуглефікації, з якого в умовах пром. коксування в сумішах (шихтах) з інш. вугіллям або без змішування отримують кокс. В.к., на відміну від інш. кам. вугілля, при нагріванні вище …
4агрегатний — а, е. Прикм. до агрегат 1). •• Агрега/тний стан один із фізичних станів речовини (твердий, рідкий, газуватий, плазма) …
5лід — льо/ду, у льоду/, на льоду/, по льоду/; мн. льоди/, і/в; ч. 1) Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. || Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.). 2) перен. Про що небудь холодне, позбавлене душевної теплоти. || …
6сталий — а, е. 1) Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу). •• Ста/ла рівнова/га фіз …
7твердість — дості, ж. 1) Якість за знач. твердий 2), 3), 5 8). 2) Душевна стійкість, непохитність. || Рішучість. 3) фіз. Здатність тіла чинити опір змінюванню форми та розміру. •• Зага/льна тве/рдість води/ сума карбонатної та некарбонатної жорсткості води.… …
8шлакоцемент — у, ч. Порошок, до складу якого входить подрібнений шлак і який є гідравлічним в яжучим матеріалом, що від додавання до нього води переходить у твердий, каменеподібний стан …
9люд — леду, ледови, дом, Пр. Лід, крига. (лед, лід, люд), леду, на леді, ч. Ол. Льод, лід; замерзла вода, що перейшла в твердий, кристалічний стан …
