супроводжувати
1супроводжувати — 1) (кого що іти, їхати разом з ким / чим н. як супутник / охорона тощо), супроводити, провадити, проводити, провести, проводжати, доводити, довести (доправляти до певного місця); водити, ходити (з ким по різних місцях, показуючи щось);… …
2супроводжувати — ую, уєш і супрово/дити, джу, диш, недок., перех. 1) Іти, їхати разом із ким небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. || Іти, їхати, охороняючи, конвоюючи і т. ін. кого , що небудь або показуючи шлях комусь, чомусь. || Постійно бути …
3супроводжувати — [супрово/джуватие] уйу, уйеиш …
4супроводжувати — дієслово недоконаного виду …
5проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров …
6ескортувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Супроводжувати ескортом. || Супроводжувати кого , що небудь, йти або їхати поруч із кимось, чимось …
7підтанцьовувати — ую, уєш, недок., підтанцюва/ти, ю/ю, ю/єш, док. 1) Супроводжувати танком яку небудь дію або робити танцювальні рухи. 2) Супроводжувати танком хореографічного колективу спів, виконання пісні вокалістом …
8випроводжати — а/ю, а/єш, недок., ви/проводити, джу, диш, док., перех. 1) Виряджати кого небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. 2) розм. Те саме, що випроваджувати 1) …
9відпроваджувати — ую, уєш, недок., відпрова/дити, джу, диш, док., перех. 1) Прощаючись, супроводжувати кого небудь до якогось місця; проводжати. 2) Насильно відводити кого небудь у певне місце. || рідко. Відводити когось убік від інших з якоюсь метою. 3) розм.… …
10затокувати — у/є, док. Почати токувати – співати, видавати певні звуки, супроводжувати їх особливими рухами, підкликаючи самок (про самців деяких птахів) …