робити дійсним
1справджувати — ую, уєш, недок., спра/вдити, спра/вджу, спра/вдиш, док., перех. Запроваджувати, втілювати в життя, робити дійсним, реальним. || Виконувати, робити і т. ін. що небудь. || перех. і неперех. Своїми діями, вчинками і т. ін. відповідати чому небудь,… …
2гасити — гашу/, га/сиш, недок., перех. 1) Припиняти горіння; тушити. || рідко. Те саме, що вимикати. 2) перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). || Гамувати (про емоції). || Задовольняти (бажання, потребу). 3) Зменшувати або припиняти …
3погашати — а/ю, а/єш, недок., погаси/ти, гашу/, га/сиш, док., перех. 1) тільки док.Припинити горіння, світіння чого небудь; загасити, потушити. || Вимкнути (світло). || перен. Позбавити виразності, ясності, потьмарити. 2) тільки док., перен. Припинити що… …
4розвінчувати — ую, уєш, недок., розвінча/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Робити недійсним чиє небудь вінчання на царство, князівство і т. ін. 2) розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким небудь. 3) перен. Позбавляти слави, громадського визнання, показуючи,… …
5уневажнити — Уневажнити: скасовувати, робити недійсним [6] …
6справдити — справджу, диш, Гж. Запроваджувати в життя, робити дійсним; своїми вчинками відповідати чому небудь …
7сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… …
8справляти — я/ю, я/єш, недок., спра/вити, влю, виш; мн. спра/влять; док., перех. 1) розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. || Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). || Виконувати культові обряди. •• …
9здійснювати — юю, юєш і рідше здійсня/ти, я/ю, я/єш, недок., здійсни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Запроваджувати, втілювати в життя, робити що небудь дійсним, реальним. 2) Виконувати, робити і т. ін. що небудь …
10оформляти — я/ю, я/єш і офо/рмлювати, люю, люєш, недок., офо/рмити, млю, миш; мн. офо/рмлять; док., перех. 1) Надавати чому небудь певного вигляду, певної форми; доводити що небудь до потрібної форми. || Надавати чому небудь викінченості, довершеності. ||… …
- 1
- 2
