працювати
121послужити — служу/, слу/жиш, док. 1) Якийсь час служити, бути слугою в кого небудь, десь. || Працювати на благо кого , чого небудь, підпорядковувати свою діяльність інтересам когось або чогось якийсь час. || Якийсь час бути у вжитку, використовуватися за… …
122поставати — I ає/, недок., поста/ти, а/не, док. 1) Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого небудь; виникати. || З являтися. || Ставати збудованим, відбудовуватися після руйнування. || Організовуватися, створюватися. || З являтися в… …
123потіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Виділяти піт; покриватися потом. || перен., розм. Працювати, робити що небудь, витрачаючи багато сил. 2) Вкриватися вологою від пари, що осідає …
124потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… …
125початківець — вця, ч. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. || у сполуч. зі сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі. Початківець інженер …
126початкуючий — а, е. Який починає працювати в якій небудь галузі, перев. як письменник. || у знач. ім. початку/ючий, чого, ч. Те саме, що початківець …
127поштарювати — ю/ю, ю/єш, недок., розм. Працювати поштарем …
128працездатність — ності, ж. 1) Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. 2) Здатність органа або цілого організму до активної діяльності в заданому режимі. •• Розумо/ва працезда/тність здатність сприймати і переробляти інформацію.… …
