працювати
11готуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) до чого і з інфін. Здійснювати підготовку до чого небудь, мати намір щось робити. || Вивчати що небудь, працювати над чимось з якою небудь метою, працювати для підготовки до якоїсь діяльності. 2) Повільно надходити,… …
12допрацьовувати — ую, уєш, недок., допрацюва/ти, ю/ю, ю/єш, док. 1) неперех.Закінчувати працювати; працювати до певного часу. 2) перех. Остаточно завершувати роботу над чим небудь …
13лінивий — а, е. 1) Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 знач.). || у знач. ім. ліни/вий, вого, ч. Той, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи. || до чого, на що. Який не бажає робити що… …
14непрацездатний — а, е. Який через старість, хворобу і т. ін. утратив здатність працювати або й не мав її від народження. || у знач. ім. непрацезда/тні, них, мн. Ті, хто втратив здатність працювати або й не мав її від народження …
15попоробити — роблю/, ро/биш; мн. попоро/блять; док., розм. Працювати тривалий час. || Працювати якийсь час …
16постояти — о/ю, о/їш, док. 1) Стояти якийсь час. || Не рухатися або не працювати якийсь час. || з ким, розм. Стоячи, поговорити з ким небудь. 2) Перестати діяти, рухатися; зупинитися на якийсь час (про машини, транспортні засоби тощо). || Бути, утримуватися …
17працездатний — а, е. Який має здатність працювати. || у знач. ім. працезда/тний, ного, ч. Людина, здатна працювати. Працездатний вік …
18рвати — рву, рвеш і рідше ірва/ти, ірву/, ірве/ш, недок. 1) перех. Порушуючи цілісність чого небудь, різким рухом розділяти його на частини. || Робити дірявим, драним. || Роздираючи на частини, умертвляти (про тварин). || Розчленяти, розділяти ціле. ••… …
19робити — роблю/, ро/биш; мн. ро/блять; недок. 1) перех. Займатися якою небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості.… …
20робочий — а, е. 1) Який працює, живе своєю працею; трудовий. || у знач. ім. робо/чий, чого, ч., рідко. Робітник. •• Робо/ча си/ла сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ; головний… …
