потоптати
1потоптати — Потоптать потоптати (1) 1. Расстроить, смять ряды противника, сломить сопротивление противника в битве: Съ заранія въ пятъкъ потопташа (русские) поганыя плъкы Половецкыя. 10. 1152: И въѣхаша (угры) отвсюду у полкъ Володимерь, и тако потопташаѣ, и …
2потоптати — топчу/, то/пчеш, док., перех. 1) Топчучи, прим яти, придавити, роздушити (перев. все чи багато чого небудь). || Знищити, затоптати ногами, копитами всіх чи багатьох. || перен. Побити, знищити (про мороз, вітер). 2) перен. Грубо порушити що небудь …
3потоптати — дієслово доконаного виду …
4потоптати — топче, Рс. Придушити. Когут потоптав куру …
5побродити — I броджу/, бро/диш, док. 1) неперех. Ходити, гуляти якийсь час без певної мети і напрямку; поблукати. || Повільно ходити якийсь час по калюжах, болоту. 2) перех., діал. Потоптати, бродячи. II бро/дить, док. Бути якийсь час у стані бродіння …
6потолочити — о/чу/, о/чиш, док., перех. Прим яти, затоптати, витоптати ногами, копитами і т. ін. (перев. траву, хліб тощо). || Потоптати ногами, завдаючи пошкоджень …
7потоптаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потоптати. || пото/птано, безос. присудк. сл …
8потоптання — я, с. Дія за знач. потоптати …
9почавити — ча/влю, ча/виш; мн. поча/влять; док., перех. 1) Подавити, потоптати все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. || Пом яти що небудь. Почавити виноград. 2) Чавити якийсь час …
10стопцювати — ю/ю, ю/єш, док., перех. Потоптати, потолочити …
- 1
- 2
