обдаровувати
1обдаровувати — ую, уєш, недок., обдарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Наділяти дарами, подарунками; підносити дари, подарунки. || тільки док., рідко. Подарувати що небудь одне, одну річ. 2) перен. Виявляти до кого небудь щиру прихильність, доброзичливість і т …
2обдаровувати — дієслово недоконаного виду …
3вивінувати — ую, уєш. Наділяти, обдаровувати …
4дарувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) кому, перех. Передавати що небудь у власність як подарунок. Дарувати свободу. 2) ким, чим, перех., розм. Наділяти, обдаровувати …
5задаровувати — ую, уєш і зада/рювати, юю, юєш, недок., задарува/ти, у/ю, у/єш і задари/ти, дарю/, да/риш, док., перех. Дарувати, підносити багато подарунків; обдаровувати …
6наділяти — я/ю, я/єш, недок., наділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Виділяти комусь частину чого небудь для користування. || Давати що небудь у подарунок; обдаровувати. 2) перен. Виражати прихильність, вдячність і т. ін. у нагороду за що небудь. 3)… …
7обдавати — даю/, дає/ш, недок., обда/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Обливати, обхлюпувати, рясно забризкувати чим небудь відразу з усіх боків. || безос. || Запорошувати, обсипати чим небудь відразу з усіх боків. || безос. || Обвіювати, охоплювати (запахом …
8обдаровування — я, с. Дія за знач. обдаровувати …
9обдарувати — див. обдаровувати …
10обдаряти — я/ю, я/єш, недок., обдари/ти, дарю/, да/риш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати …
- 1
- 2
