начитати
1начитати — див. начитувати …
2начитати — дієслово доконаного виду …
3начитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати. 2) у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань …
4дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… …