набувати
1набувати — I а/ю, а/єш, недок., набу/ти, у/ду, у/деш, док., перех. 1) Ставати власником кого , чого небудь, діставати, здобувати кого , що небудь. || Купувати. || Збирати, наживати, нагромаджувати протягом якогось часу. Набувати ваги. 2) Набирати чого… …
2набувати — [набува/тие] а/йу, а/йеиш …
3набувати — I = набути (чого про предмети, явища тощо, рідше про людей діставати якісь нові властивості, ставати якимсь іншим), набирати, набрати (чого), приймати, прийняти (що), прибирати, прибрати (чого, що) Пор. набирати I, 3) II ▶ див. нажити 1), набути… …
4набувати — 1 дієслово недоконаного виду ставати власником чогось, когось набувати 2 дієслово недоконаного виду взувати діал …
5кращати — (набувати кращої якости, ставати кращим; про людину ставати вродливішою), хорошіти, ліпшати; гарнішати (про людей); розцвітати, розцвісти, свіжіти (про людей набувати свіжішого, здоровішого вигляду) Пор. поліпшитися …
6зисковати — набувати, відшукати …
7підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… …
8прибирати — а/ю, а/єш, недок., прибра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех. і неперех. Порядкуючи в якому небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду. || перен. Опоряджати, обладнувати що небудь. || Складаючи належним чином, застеляти (звичайно постіль).… …
9складатися — а/юся, а/єшся, недок., скла/стися, складу/ся, складе/шся, док. 1) тільки 3 ос. Утворюватися з яких небудь елементів, частин і т. ін., мати своїми складовими частинами. || Створюватися, організовуватися, оформлятися шляхом об єднання (про групу… …
10формуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Набувати якої небудь форми, набирати якогось вигляду. || Набувати певної форми, якогось вигляду або якості внаслідок розвитку, росту (про рослинні та тваринні організми). || Набувати форм, будови дорослої людини (про… …