карача
1Карача — Карача  один из высших феодальных титулов у некоторых тюркоязычных народов в XV XVIII веках. Соответствовал титулу «визирь» на Ближнем Востоке и Среднем Востоке. Титул «карача» жаловался ханами в Крымском ханстве, Сибирском ханстве, Большой… …
2карачаївці — ів, мн. (одн. карача/ївець, вця, ч.; карачаївка, и, ж.). Один із народів Карачаєво Черкеської автономної області; представники цього народу …
3карача — I. и. Кечкенә кара нәрсә, тап. II. КАРАЧА – с. Морҗасыз, учак төтене төннектән генә чыга торган (өй, мунча) …
4Карача-Елгинский сельсовет (Кушнаренковский район) — Карача Елгинский сельсовет Страна Россия Статус Сельское поселение Входит в Кушнаренковский район, Республика Башкортостан …
5карачаєво-балкарський — прикметник …
6Карачаєво-Черкесія — іменник жіночого роду республіка в складі Росії …
7карачаєво-черкеський — прикметник …
8карачаївець — іменник чоловічого роду, істота …
9карачаївка — іменник жіночого роду, істота …
10карачаївський — прикметник …
