зиц

  • 71нейтральний — а, е. 1) Який дотримується нейтралітету (у 1 знач.). •• Нейтра/льна зо/на частина території між кордонами двох держав, яка не може служити театром воєнних дій і на якій жодна з них не має права тримати війська. 2) Який не належить, не стосується… …

    Український тлумачний словник

  • 72однозначно — присл. 1) В математиці, фізиці – на основі непорушного фізичного закону; неухильно, закономірно. 2) Передбачаючи лише один варіант, одне рішення, одну можливість. 3) Не допускаючи різних розумінь, тлумачень …

    Український тлумачний словник

  • 73порожнеча — і, ж. 1) Порожній, нічим не заповнений простір. || У фізиці – безповітряний простір, вакуум. || Брак будь якого наповнення; незаповненість. || Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. || перен. Стан душевної спустошеності, викликаний перев.… …

    Український тлумачний словник

  • 74продзагони — ів, мн., іст. Загони, перев. з робітників, створені у 1917 20 рр. Радянською владою з метою реквізиції хлібних надлишків, охорони продуктових вантажів та ін …

    Український тлумачний словник

  • 75реквізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Здійснювати реквізицію. || Насильно відбирати що небудь без відшкодування …

    Український тлумачний словник

  • 76ридберг — а, ч. Позасистемна одиниця енергії, що її використовують в атомній фізиці та оптиці …

    Український тлумачний словник

  • 77сбір — а, ч. 1) іст. Нижчий прислужник інквізиції. 2) перен. Зневажливе прізвисько поліцейського агента …

    Український тлумачний словник

  • 78сільком — у, ч., іст. За Радянської влади – сільский комітет, що здійснював розкуркулювання, реквізиції, депортації, колективізацію тощо …

    Український тлумачний словник

  • 79статика — и, ж. 1) Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл. •• Ста/тика механі/змів розділ теорії машин і механізмів, в якому визначають реакції елементів кінематичних пар механізмів без врахування сил інерції. 2) У фізиці – рівновага… …

    Український тлумачний словник

  • 80фотометр — а, ч., фіз. Оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, освітленість, яскравість і т. ін.) і який використовується перев. у світлотехніці, фотографії, фізиці, астрономії …

    Український тлумачний словник