запов.
41заповідь — і, ж. 1) рел. Біблійний або євангельський вислів наказ, вислів повчання морально побутового характеру. 2) перен. Суворе правило поведінки, неухильний обов язок …
42заповідь — [за/пов ід ] д і, ор. д :у, р. мн. деий …
43заповіт — [запоув’і/т] ту, м. (на) т і, мн. тие, т іў …
44заповіт — (розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті; передсмертна воля; настанова, наказ послідовникам / нащадкам), духівниця, тестамент, завіт (зазв. про Старий / Новий Завіт) …
45заповідь — іменник жіночого роду …
46запов. — заповедник …
47заповідатися — а/ється, недок., діал. Передбачатися, обіцяти бути …
48заповідник — а, ч. Територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави (з метою збереження тваринного та рослинного світу, всього природного комплексу чи пам яток старовини тощо) …
49заповідність — ності, ж. Забороненість для використання у господарстві, охоронність (про яку небудь територію, природний або культурно історичний об єкт і т. ін.) …
50заповітрити — рю, риш, док., перех., діал. Засмердіти. || Наповнити поганим запахом …