заперечення
1заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення …
2заперечення — іменник середнього роду …
3не — запереч. част. 1) Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. || Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту. || Уживається для повного заперечення чого небудь після… …
4ні — I част. 1) заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. || Уживається для застереження від якої небудь дії. || Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого небудь, незгоди з чим… …
5репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному …
6ба — I виг., розм. Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. •• Ти ба! ти диви, дивись! II част. 1) у сполуч. зі сл. та, але. Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі зазвичай… …
7Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… …
8заперечний — а, е. 1) Який заперечує що небудь, містить заперечення (у 2, 3 знач.). 2) Який можна спростувати, заперечити (у 1 знач.). 3) спец. Побудований на запереченні. 4) грам. Який містить або являє собою заперечення (у 5 знач.). Заперечне речення …
9незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення …
10нігілізм — у, ч. 1) Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. •• Терапевти/чний нігілі/зм невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення корисності лікувальних заходів. 2) Спосіб мислення нігіліста (у 2 знач.) …