загор
1загоріти — Загоріти: вчадіти [I] учадіти [24;II,IX] …
2загоріти — дієслово доконаного виду …
3загорілий — дієприкметник …
4загорітися — дієслово доконаного виду …
5загорілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до загоріти. || у знач. прикм. 2) прикм., діал. Палкий, завзятий …
6загорілець — палкий, завзятий [XI] палко завзятий [XII] Загорільці: ті, що вчаділи [48] …
7загоріти — див. загоряти …
8загорілець — льця, ч., зах. Фанатик, одержима людина …
9загорітися — див. загорятися …
10загорілий — палкий, завзятий [XI] палко завзятий [XII] відчайдушний; ще в розумінні вчаділий [VIII] учаділий, ще в розумінні одчайдушний [V] фанатичний, яросливий, завзятий, запеклий [IV] …
