жарту
1жартун — [жарту/н] уна/, м. (на) уно/в і/ ун і/, кл. у/неи, мн. уни/, ун і/y …
2жартун — іменник чоловічого роду, істота …
3жартушки — множинний іменник, істота розм …
4жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… …
5пожартувати — у/ю, у/єш, док. 1) Сказати що небудь дотепне, смішне або зробити щось задля жарту; покепкувати. || з кого – чого, рідко над ким – чим. Поставити кого небудь задля жарту в смішне становище; посміятися з когось. 2) Жартувати якийсь час. || Жартуючи …
6Шепелев, Иван Васильевич — Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности …
7жартівний — а/, е/. Який має характер жарту …
8жартома — присл. Заради жарту, жартуючи, несерйозно …
9напівжартівливий — а, е. Не зовсім серйозний, з відтінком жарту …
10напівжартома — присл. Не зовсім серйозно, з відтінком жарту …
- 1
- 2
