дурніца
1дурніти — дієслово недоконаного виду …
2ДУРНЁХОНЕК — ДУРНЁХОНЕК, дурнёхонька, дурнёхонько (разг. фам.). Очень дурен (в 1 и 5 знач.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
3дурнёхонек — дурнёхонек …
4дурнісінький — прикметник …
5дурнісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …
6дурнішати — дієслово недоконаного виду …
7дурніший — прикметник, вищий ступінь …
8дурнішати — аю, аєш, недок. Ставати дурнішим (див. дурний 1)) …
9дурніти — і/ю, і/єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.) …
10дурнісінький — а, е. Пестл. до дурний …
