довҍдатися
1довідатися — дієслово доконаного виду …
2довідатися — див. довідуватися …
3довідатися — див. довідуватися …
4довідатися — [доув’і/датиес а] айус а, айеіс :а, айеіц :а, айуц :а …
5довідуватися — довідатися (одержувати відомості про кого / що н.), дізнаватися, дізнатися; вивідувати, вивідати (дізнаватися про щось таємне, що приховується) …
6довідка — и, ж. 1) Відомості, що їх одержує або подає хто небудь. •• На до/відки дізнатися, довідатися про кого , що небудь. 2) Документ із стислими відомостями про кого , що небудь …
7довідуватися — уюся, уєшся, недок., дові/датися, аюся, аєшся, док. 1) про кого – що, зі спол. що і без додатка. Одержувати відомості про кого , що небудь; дізнаватися. || Дізнаватися про щось таємне, що приховується від інших; вивідувати. 2) до кого – чого.… …
8провідатися — аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що довідатися 1) …
9наслухати — I наслух ати а/ю, а/єш і рідко наслу/хувати, ую, уєш, недок. 1) неперех.Напружуючи слух, намагатися почути що небудь; прислухатися. 2) перех. Те саме, що слухати. || Слухати, прислухатися потайки; підслухувати. II насл ухати аю, аєш, док., розм.… …
10розпитувати — ую, уєш, недок., розпита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і неперех. Звертатися до когось із запитаннями, намагаючись довідатися про кого , що небудь. || Дізнаватися, довідуватися про кого , що небудь, запитуючи багатьох людей …
