гумен
1Ігумен — Sp Čèrvenė Ap Чэрвень/Cherven’ baltarusiškai (gudiškai) Sp Ihùmenas Ap Ігумен baltarusiškai (gudiškai) L C Baltarusija …
2гумен — мени, ч. Сб. Обійстя, господарство, сіль. (господ. забудування) Як єм ишов поза гумен, ищы не быв ден. (нар. пісня) …
3ігумен — а, ч. Настоятель православного монастиря; духовний сан монахів …
4ігумен — [ігу/меин] на, м. (на) нов і / н і, мн. ние, н іў …
5ігумен — 1. Звання, яке надають заслуженим ієромонахам та настоятелям монастирів; 2. Особа, що отримала це звання; настоятель; намісник …
6ігумен — іменник чоловічого роду, істота …
7ігумен — церковний сан настоятеля чоловічого монастиря …
8Это игумен вокруг гумен. Такой игумен, что ходит по гумнам. — Это игумен вокруг гумен. Такой игумен, что ходит по гумнам. См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО …
9Это игумен вкруг гумен. — Это игумен вкруг гумен. См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ …
10Гавриил, 5-й гумен Колязина монаст. — Гавриил, 5 й гумен Колязина монаст.1510 1511 г.Русский биографический словарь в 25 ти т. Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева. Санкт Петербург: Тип. И. Н. Скороходова, 1896 1918 …
