вадити
1вадити — ВА|ДИТИ (14), ЖОУ, ДИТЬ гл. Жаловаться, доносить на кого л.: а холопъ. или роба. почнеть вадити на господоу томоу ти вѣры не ˫ати Гр 1270 (новг.); то же Гр 1304 1305 (2, новг.); о тѡмъ аще ктѡ начнеть мнѡгыхъ съгрѣшениiхъ вадити i гл҃ти на… …
2вадити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. обвинять, наговаривать на кого либо. … …
3Вадити — клеветать, наговаривать, доносить ложно …
4вадити — джу, диш, недок. 1) рідко. Завдавати шкоди, робити комусь неприємність. 2) тільки 3 ос. Бути шкідливим, шкодити (здоров ю людей, тварин, ростові рослин); заважати, перешкоджати. •• Не ва/дить (не ва/дило б) безос. варто, варто б, слід, слід би,… …
5вадити — (завдавати кому н. шкоди, неприємности) дошкуляти, заважати, перешкоджати …
6вадити — дієслово недоконаного виду …
7вадити — зважати, бути на заваді, сварити …
8вадити ся — джу ся, дині ся, Ол. Сваритися, сперечатися …
9вадити — (да) правя лъжлив донос; (да) клеветя; (да) обвинявам; (да) примамвам; (да) привличам …
10Вадим — а, муж. Ст. русск.Отч.: Вадимович, Вадимовна; разг. Вадимыч.Производные: Вадимка; Дима; Вадя; Вадиша; Вадюша.Происхождение: (От др. русск. вадити ‘обвинять’, ‘клеветать’ или сокращение слав. имени Вадимир.)Именины: 22 апр. Словарь личных имён.… …
