бачить
1бачить — БАЧИТЬ, диал. южн.рус. – Смотреть, глядеть. – Какой, бачу, приплод буде! (1. 75). СЦГ 1. 89: бачить «видеть»; Алт. словарь 1. 48: бачить1, устар. «видеть, смотреть» …
2БАЧИТЬ — (байчить?) ряз., новг., костр., вят. баять, бахорить, бакулить, болтать, говорить; | южн., зап., малорос. (татар. бакмак?) смотреть, глядеть, видеть и видать; бачиться, видаться взаимно; | безл. казаться, видеться. Толковый словарь Даля. В.И.… …
3бачить — I бачить I. видеть , южн., зап. (Даль), укр. бачити, блр. бачыць. Из польск. baczyc – то же, которое образовано из *ob ačiti и связано с oko глаз ; ср. гомер. ὤψ, εἰς ὦπα в лицо и т. д.; см. Траутман, BSW 4 и сл.; Бернекер 1, 24; Jagic… …
4бачить — смотреть, видеть …
5сліпий — I 1) (про людину, тварину, очі який не бачить через пошкодження зору), незрячий, невидюч[щ]ий; темний (про людину); сліпонароджений (про людину, тварину який не бачить від народження); підсліпуватий (який майже не бачить) 2) ім. (той, хто не… …
6сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… …
7видючий — а, е. Який бачить, має зір; зрячий. || у знач. ім. видю/чий, чого, ч. || Який дуже добре бачить …
8зрячий — а, е. Який має зір, бачить; прот. сліпий. || у знач. ім. зря/чий, чого, ч.; зря/ча, чої, ж. Про людину, яка має зір, бачить. || перен. Який помічає, розуміє те, що відбувається навколо …
9невидющий — а, е. 1) Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. || у знач. ім. невидю/щі, щих, мн. (одн. невидю/щий, щого, ч.; невидю/ща, щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина. 2) Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно.… …
10підсліпуватий — а, е. 1) Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. 2) перен. Який є джерелом неяскравого, тьмяного світла, випромінює його. || Який пропускає мало світла (про маленькі вікна, а також будівлі з такими вікнами) …
