(по вінця)
1вінця — нець, мн. Верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені. По самі вінця …
2без кінця — сполука незмінювана словникова одиниця …
3без кінця-краю — сполука незмінювана словникова одиниця …
4вінця — множинний іменник краї посудини …
5температура кінця вальцювання — Syn: температура кінця прокатки …
6температура кінця прокатки — Syn: температура кінця вальцювання …
7вінця — мн. (верхній край посудини, перев. круглої), криси мн., пруг …
8вінець — нця/, ч. 1) рідко. Те саме, що вінок 1). || у знач. присл. вінце/м. 2) перен. Останній, найвищий ступінь чого небудь. || Про успішне завершення чого небудь. 3) заст. Прикраса з золота, коштовного каміння, яку носили на голові. 4) Коштовний… …
9посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… …
10різночинець — нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження …
