(намічати)
1намічати — намітити 1) (попередньо визначати, призначати що н. здійснення чогось, спосіб / час його проведення тощо), накреслювати, накреслити; планувати, проє[е]ктувати (на основі певних розрахунків) Пор. визначати 1), задумати 2) (попередньо розробляти що …
2намічати — дієслово недоконаного виду …
3намічати — а/ю, а/єш і рідко намі/чувати, ую, уєш, недок., намі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Робити позначку на чому небудь; відмічати, помічати. 2) Тонкими лініями, штрихами визначати контури чого небудь. 3) Передбачати робити що небудь; планувати.… …
4намітити — див. намічати …
5намічання — я, с. Дія за знач. намічати …
6намічувати — див. намічати …
7намітити — див. намічати …
8розмічати — а/ю, а/єш і рідко розмі/чувати, ую, уєш, недок., розмі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою. || спец. Наносити на поверхню заготовки контури майбутньої деталі, що… …
9призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …
10розплановувати — ую, уєш, недок., розпланува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Визначати послідовність здійснення чогось, намічати план яких небудь дій, заходів і т. ін. 2) Розмічати яке небудь місце під щось, розташовувати щось відповідно до плану, креслення і т.… …
