(майно тощо)
1марнувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Даремно, без користі витрачати гроші, майно тощо. || Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Гаяти (час) …
2володіння — я, с. 1) Дія і стан за знач. володіти. 2) Те, що є чиєю небудь власністю (земля, майно тощо) …
3марнотратити — а/чу, а/тиш, недок., перех. і без додатка. Нерозумно, без потреби витрачати гроші, майно тощо …
4марнотратний — а, е. Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо …
5марнотратник — а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо …
6тринькати — I аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно тощо. II аю, аєш, недок., розм. 1) перех. і неперех., на чому, рідко. Те саме, що бринькати 2). 2) тільки 3 ос., неперех. Видавати уривчасті дрижачі звуки.… …
7циндрівник — а/, ч., діал. Той, хто пускає на вітер гроші, майно тощо …
8марнотратити — (нерозумно, без потреби витрачати гроші, майно тощо), тринькати, розтринькувати, гайнувати, переводити …
9марнотратник — (той, хто нерозумно витрачає гроші, майно тощо), марнотрат, марнотратець, розтринькувач, перевідник …
10спадщина — (майно й под., що переходить від його власника до іншого), спадок, нащадок; батьківщина, материзна, дідівщина, дідизна, бабизна (спадщина від батьків і конкретно від батька, матері, діда, баби тощо); предківщина, патримоній, патримоніум …
