(вирішувати)
1вирішувати — дієслово недоконаного виду рідко …
2вирішувати — ую, уєш і рідко виріша/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рішити, шу, шиш, док., перех. 1) з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого небудь висновку. 2) Знаходити яку небудь відповідь; розв язувати питання. || Доводити… …
3вирішувати — див. вирішити …
4вирішувати — [виер’і/шуватие] уйу, уйеиш …
5вирішуватися — ується і рідко виріша/тися, а/ється, недок., ви/рішитися, иться, док. 1) Остаточно визначатися, діставати розв язання. 2) тільки недок. Пас. до вирішувати …
6вирішати — див. вирішувати …
7вирішити — див. вирішувати …
8вирішування — я, с. Дія за знач. вирішувати …
9вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див …
10орікати — вирішувати, виносити присуд [XII] …
